ДЛЯ БАТЬКІВ

Роль сім'ї у становленні особистості в юнацькому віці


      Все те що є в нашому характері, все що ми беремо з собою у своє доросле життя, закладено у нас в сім’ї, в години сімейного спілкування, сімейного відпочинку.

       Звичайно, світ людини формують і школа, і вулиця, і кіно, і книга, зараз ще можна додати Інтернет… Але, сім’я і тільки сім’я, є тим середовищем, тим місцем, де проходить формування особистості, де дитина вперше дізнається про навколишній світ, про добро і зло, де формуються її звички і уміння, погляди, життєві цілі, потреби, здібності.

      В сім’ї  розвиваються всі наші почуття і емоції, через сім’ю ми засвоюємо соціальний досвід, переймаємо традиції.

      Марк Твен колись  сказав , що те, як складається життя дорослої людини, яких успіхів в житті вона досягає, залежить від того, як вона прожила  від 15 до 25 років.

      То ж якою є особистість в юнацькому віці і  що ще може зробити сім’я  для її нормального розвитку?

Основне завдання юнацького віку – самовизначення: професійне та особистісне. Що стосується професійного самовизначення , то перші кроки вже зроблено, ваші діти здобувають кваліфікацію молодшого бакалавра в певному напрямі декоративно-прикладного мистецтва. І якщо на цьому етапі вони хочуть щось змінити в своїй майбутній професійній діяльності вони можуть стати і викладачами однієї з тих дисциплін, яку вивчають, чи обрати споріднену професію.

      Особистісне самовизначення вимагає від молодої людини зайняти позицію дорослої людини, певне місце в суспільстві. На період ранньої юності припадає становлення моральної самосвідомості, становлення світогляду.

      1. Інтелектуальна зрілість ( в т.ч. морально-світоглядна) готовність ставити і вирішувати перед собою різні життєві завдання в цьому віці очевидна.

Сім’я має створити умови для цього, а також сприяти розвитку таких рис як самостійність, цілеспрямованість, вміння приймати рішення, реалізовувати їх, а не жити за вказівкою батьків. У молодих людей має появитись життєвий план, має бути свідома установка на побудову власного життя (план їхній, а деякі деталі ваші) Вік 20-22 роки: план на все життя (Так описує це амер. журналістка Гейл Шіхі) В цьому віці план малюється широкими мазками  в сильному максималістському дусі. Стати президентом країни (варіанти:  лауреатом Нобелівської премії , кращим футболістом світу…) одружитися ( і  далі йде перелік формальних параметрів нареченої: зріст, вага, колір очей..), мати п’ятеро дітей, окремий будиночок , авто, жити за кордоном.

      Через певний період молода людина розуміє, що не стане президентом (чи лауреатом) ніколи, і блондинка з голубими очима, з котрою він одружився –це не та жінка, з якою він хотів би прожити все життя. План потребує коректування: можна ще стати президентом фірми чи чемпіоном інституту.

       2. Серед моральних проблем, які хвилюють юнацтво, знаходяться проблеми добра і зла, справедливості і беззаконня, порядності та аморальності. Бурхливі соціальні події, які відбулися за останні 20 років у більшості сучасних юнаків та дівчат (які народились і живуть в роки незалежності України)  виробили таку психологію, яка відрізняється від  вашої психології в юнацькому віці.

     Це відкритіший  і сміливіший погляд на світ, включення в обговорення проблем, які зовсім недавно  вважались не характерними для юності , непедагогічними, ідейно невиправданими (наприклад, питання релігії, бізнесу, сексу, поведінки вчителів, і батьків, їх критика і т.п.)

     І вирішуючи особисто для себе такі питання як становлення особистої моральності, політичні погляди, ставлення до релігії , вибір професії , вони в основному орієнтуються на своїх батьків, на свою сім’ю, а не на викладачів чи друзів. Інша річ, коли йдеться про моду, смаки, способи проведення дозвілля. Тут вони орієнтуються на ЗМІ, друзів, друковані видання, а не на смаки батьків. Адже ви не у великому захоплення від пірсингу чи татуюваня?

     А ось таке питання як ставлення до куріння чи вживання алкогольних напоїв – як воно вирішується батьками, так і  наслідується  дітьми. Якою б переконливою не була ваша і наша пропаганда, якщо є приклад куріння матері, то таку дитину словами ніколи не переконаєш. У 60%  такі діти стають курцями.

     3. Одна з центральних проблем підліткового віку – перебудова  взаємин із дорослими - залишається актуальною і в період ранньої юності. Вони і надалі прагнуть звільнитися від контролю і надмірної опіки зі сторони викладачів та батьків, а також від установлених ними норм і порядків.

    Є потреба досягти автономності у поведінці ( це легко) емоційної автономності (це важче) . Щоб  стати дорослою, молода людина має розірвати емоційну залежність від батьків, включити свої стосунки з ними  до нової, складнішої системи  емоційних уподобань і симпатій, центром якої вже будуть не батьки, а вона. Це явище відчуження хвилює батьків, але воно тимчасове і мине, якщо безцеремонність батьків не закриє внутрішній світ дитини перед ними назавжди.


Детальніше в цій категорії: « Попередження насильства у сім'ї

Прокоментувати:

Log in