Засади професійного розвитку педагогічних працівників

  Зразок клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації

   Зразок Пропозиція до орієнтовного річного плану підвищення кваліфікації   

Зразок оформлення форми обліку підвищення кваліфікації педагогічних працівників

 Суб'єкти підвищення кваліфікації, які мають ліцензію

 Алгоритм визнання підвищення кваліфікації педагогічного працівника

 

Засади професійного розвитку педагогічних працівників визначено:

• Закон України «Про освіту»
• Закон України «Про фахову передвищу освіту»
• Закон України «Про професійний розвиток працівників»
• Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 зі змінами  від 27.12.2019 року № 1133
• Лист МОН №1/9-141 від 04.03.2020р.Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти     https://mon.gov.ua/npa/shodo-pidvishennya-kvalifikaciyi-pedagogichnih-pracivnikiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

Процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), умови підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління визначено Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800.

Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є професійний розвиток відповідно до державної політики в галузі освіти та забезпечення якості освіти.

Основними напрямами підвищення кваліфікації є:

• розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);
• формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України “Про освіту”;
• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;
• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;
• формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти) тощо.

У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації протягом п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на роботу з учнями з особливими освітніми потребами та не менше 10 відсотків спрямовані для надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.

Водночас підвищувати свою кваліфікацію щорічно є обов’язком і, фактично, невід׳ємною складовою педагогічної діяльності кожного педагогічного працівника закладу освіти.

Не пізніше 25 грудня працівник повинен проінформувати керівника закладу освіти про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації.